05.02.2014

Класифікатор професій та його застосування.

Під час виконання своїх буденних справ працівники відділу кадрів найчастіше переймаються питанням, якими нормами права регулюються ті чи інші види робіт, які вони виконують. Одним з питань ведення кадрової документації є приведення трудових книжок, штатного розпису, посадових і робочих інструкцій до вимог національної професійної кваліфікації, а саме до норм Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010р. №327. 
Основним застосуванням класифікатора є розподіл працівників за професійними групами, уніфікація записів кваліфікації у дипломах чи інших документах про професійну підготовку, забезпечення єдності підходів щодо персоніфікації записів до трудових книжок працівників та вирішення ряду інших завдань.
На основі класифікатора професій систематизуються за видами економічної діяльності, а також видаються довідники кваліфікаційних характеристик професій працівників, в яких подається опис робіт, властивих для певної професії, вимоги до знань та рівня спеціальної підготовки працівника, умінь, навичок, методів і прийомів, які необхідні для виконання покладених на нього обов’язків.
Здавалося б, що може бути простіше? Усе розписано, закодовано, розкладено по поличках і ніяких непорозумінь бути не може. Але моніторинг стану дотримання вимог законодавства з питань праці, який проводиться спеціалістами управління соціального захисту населення та результати розгляду звернень громадян показують, що працівники відділів кадрів, особливо у приватній сфері, застосовують у штатних розкладах фірм та трудових книжках назви професій, які не відповідають назвам професій, визначеним класифікатором професій. Довільно перекручують назви професій: у трудових книжках пишуть «зварник», «газоелектрозварник» замість «електрозварник ручного зварювання» та «електрогазозварник», «кочегар» замість «машиніст (кочегар) котельні» чи «оператор котельні», «прачка» замість «оператор пральних машин» та багато інших. Буває так, що установи, в основному бюджетної сфери, отримують з відповідних міністерств примірні штатні розклади структурних підрозділів, в яких вказуються загальні назви професій працівників, наприклад: опалювач, механізатор, підсобний робітник кухні, робітники, що виконують верстатні роботи з обробки металу, та т.д. Але у кожному конкретному випадку у трудову книжку працівника повинна вписуватися назва професії, яка відповідає класифікатору професій: «опалювач», якщо він обслуговує печі опалення; «машиніст (кочегар) котельні», якщо котельня працює на твердому палеві; «оператор котельні», коли для опалення використовується рідке або газоподібне паливо; «тракторист»; «кухонний робітник»; «токар», «фрезерувальник», «штампувальник», «коваль» та інші.
Недотримання вимог державного стандарту щодо відповідності назв професій чи професійних назв роботи – це порушення прав найманих працівників, зокрема на соціальний захист. Особливо це стосується працівників, зайнятих на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, де чинним законодавством передбачено надання відповідних пільг і компенсацій – пільгові пенсії за списками №1 і №2, додаткові оплачувані відпустки, скорочена тривалість робочого часу та інші. Усі ці пільги відображені у нормативних документах, затверджених урядовими постановами, і надаються за конкретними професіями і видами робіт. І якщо працівник професії «машиніст (кочегар) котельні» має право на пільгову пенсію за списком №2 (скорочення пенсійного віку на 5 років), то відповідно «опалювач» та «оператор котельні» таким правом не користуються.
Довільна назва професій або перекручена ( як «газоелектрозварник» замість правильної «електрогазозварник» може позбавити працівника права на пільгову пенсію навіть тоді, коли він виконував роботи, передбачені списками. В Управліннях Пенсійного фонду України відмовляються оформляти пенсійні документи за такими професіями через відсутність їх у класифікаторі професій та списках. 
Тому наша порада працівникам – негайно перевірте відповідність записів назв професій у своїх трудових книжках характеру фактично виконуваних робіт і наполягайте на внесення змін, а підприємства та організації повинні у невідкладному порядку привести записи у трудових книжках та штатних розкладах до вимог класифікатора професій, довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників та списків.
Що ж робити у випадках, коли вже були допущені помилки у записах в трудових книжках? Відповідно до пунктів 2.6, 2.8, 2.9, 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мін захисту від 29.07.1993р. №58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, виправлення виконує власник або уповноважений ним орган, який зробив відповідний запис. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідовано, відповідний запис робить правонаступник і засвідчує печаткою, а в разі його відсутності – вища організація, якій було підпорядковане підприємство. У випадку відмови підприємства внести зміни у трудову книжку працівник може звернутися до суду за місцем проживання.